Бюджетный кодекс украины на 2021 год

Здравствуйте, в этой статье мы постараемся ответить на вопрос: «Бюджетный кодекс украины на 2021 год». Также Вы можете бесплатно проконсультироваться у юристов онлайн прямо на сайте.

Содержание:

Закон Украины N 1082-ІX «О Государственном бюджете Украины на 2021 год» от 15.12.2020 г.

Статья 1. Определить на 2021 год:

доходы Государственного бюджета Украины в сумме 1.092.083.254,3 тыс. гривень, в том числе доходы общего фонда Государственного бюджета Украины — в сумме 959.854.312,4 тыс. гривень и доходы специального фонда Государственного бюджета Украины — в сумме 132.228.941,9 тыс. гривень, согласно приложению N 1 к данному Закону;

расходы Государственного бюджета Украины в сумме 1.328.201.570,2 тыс. гривень, в том числе расходы общего фонда Государственного бюджета Украины — в сумме 1.183.857.335,7 тыс. гривень и расходы специального фонда Государственного бюджета Украины — в сумме 144.344.234,5 тыс. гривень;

возврат кредитов в Государственный бюджет Украины в сумме 8.585.108,9 тыс. гривень, в том числе возврат кредитов в общий фонд Государственного бюджета Украины — в сумме 8.045.945,7 тыс. гривень и возврат кредитов в специальный фонд Государственного бюджета Украины — в сумме 539.163,2 тыс. гривень;

предоставление кредитов из Государственного бюджета Украины в сумме 19.102.293 тыс. гривень, в том числе предоставление кредитов из общего фонда Государственного бюджета Украины — в сумме 4.904.312,3 тыс. гривень и предоставление кредитов из специального фонда Государственного бюджета Украины — в сумме 14.197.980,7 тыс. гривень;

предельный объем дефицита Государственного бюджета Украины в сумме 246.635.500 тыс. гривень, в том числе предельный объем дефицита общего фонда Государственного бюджета Украины — в сумме 220.861.389,9 тыс. гривень и предельный объем дефицита специального фонда Государственного бюджета Украины — в сумме 25.774 .110,1 тыс. гривень, согласно приложению N 2 к данному Закону;

оборотный остаток средств Государственного бюджета Украины в размере до 2 процентов расходов общего фонда Государственного бюджета Украины, определенных этой статьей.

Статья 2. Утвердить бюджетные назначения главным распорядителям средств Государственного бюджета Украины на 2021 год в разрезе ответственных исполнителей по бюджетным программам, распределение расходов на обеспечение осуществления правосудия местными, апелляционными судами и функционирование органов и учреждений системы и правосудия согласно приложениям N 3, N 4 и N 7 к данному Закону.

Статья 3. Утвердить на 2021 год межбюджетные трансферты согласно приложениям N 5 и N 6 к данному Закону.

Статья 4. Утвердить перечень кредитов (займов), привлекаемых государством в специальный фонд Государственного бюджета Украины в 2021 году от иностранных государств, иностранных финансовых учреждений и международных финансовых организаций для реализации инвестиционных проектов, согласно приложению N 8 к данному Закону.

Разрешить Министерству финансов Украины на основании решения Кабинета Министров Украины, согласованного с Комитетом Верховной Рады Украины по вопросам бюджета, вносить изменения в роспись специального фонда Государственного бюджета Украины с целью отражения фактического поступления в 2021 году кредитов (займов), привлеченных государством от иностранных государств, иностранных финансовых учреждений и международных финансовых организаций для реализации инвестиционных проектов, и расходов по соответствующим бюджетным программам, перераспределение расходов бюджета и предоставление кредитов из бюджета между такими бюджетными программами главных распорядителей средств государственного бюджета в пределах общего объема привлечения таких кредитов (займов), утвержденного в приложении N 8 к данному Закону, с корректировкой соответствующих показателей финансирования, расходов и кредитования, предельных объемов дефицита государственного бюджета и государственного долга, определенных данным Законом.

Статья 5. Определить на 31 декабря 2021 года предельный объем государственного долга в сумме 2.544.899.928,5 тыс. гривень и предельный объем гарантированного государством долга в сумме 350.489.693,4 тыс. гривень.

1. Данный Закон вступает в силу с 1 января 2021 года.

2. Приложения N 1—8 к данному Закону являются его неотъемлемой частью.

3. Остановить на 2021 год действие:

абзацев второго и третьего части первой статьи 14 Бюджетного кодекса Украины;

абзаца второго части первой и части второй статьи 18 Бюджетного кодекса Украины;

абзаца второго части первой статьи 24¹Бюджетного кодекса Украины;

пункта 43¹части первой статьи 64 Бюджетного кодекса Украины;

части второй статьи 18 Закона Украины «О судебной экспертизе» (Ведомости Верховной Рады Украины, 1994 г., N 28, ст. 232; 2017 г., N 48, ст. 436; 2018 г., N 6-7, ст. 43) относительно размера должностных окладов судебных экспертов;

части первой статьи 12¹, частей первой, второй и пятой статьи 12²Закона Украины «Об использовании ядерной энергии и радиационной безопасности» (Ведомости Верховной Рады Украины, 1995г., N 12, ст. 81; 2010 г., N 1, ст. 3; 2013 г., N 14, ст. 90; 2014 г., N 20-21, ст. 712);

абзаца первого части пятой статьи 4 Закона Украины «О государственных финансовых гарантиях медицинского обслуживания населения» (Ведомости Верховной Рады Украины, 2018 г., N 5, ст. 31);

статьи 35 Закона Украины «О Центральной избирательной комиссии» (Ведомости Верховной Рады Украины, 2004 г., N 36, ст. 448; 2020 г., N 7-9, ст. 48, N 60, ст. 1901);

части третьей статьи 8, части седьмой статьи 9⁴Закона Украины «Об альтернативных источниках энергии» (Ведомости Верховной Рады Украины, 2003 г., N 24, ст.155);

абзаца пятого пункта 4 раздела II «Заключительные и переходные положения» Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно усовершенствования условий поддержки производства электрической энергии из альтернативных источников энергии»;

абзацев пятого — восьмого части пятой статьи 33 Закона Украины «О рынке электрической энергии» (Ведомости Верховной Рады, 2017 г., N 27-28, ст. 312);

пунктов 1 — 3 части первой статьи 3, части второй статьи 4, пункта 3 Заключительных и переходных положений Закона Украины «О мерах, направленных на погашение задолженности, образовавшейся на оптовом рынке электрической энергии».

Номер документа:	1082-IX
Дата принятия:	15/12/2020
Состояние документа:	Действует
Начало действия документа:	01/01/2021
Органы эмитенты:	Парламент

Последние
Популярные

Опубліковано Закон про Держбюджет на 2021 рік

Учет и отчетность
Налогообложение
Упрощенная система
Труд и социальная защита
Госрегулирование
Право и ответственность
Финансы и банки
Общество и жизнь
«Дебет-Кредит»

Доходная часть бюджета недавно корректировалась, стоит заметить – в большую сторону. Планируется, что в будущем поступления будут только возрастать, в том числе – за счёт следующих показателей:

собственные бюджеты учреждений;
деньги от НБУ;
рентная плата за использование природных ресурсов для добычи газа;
налог на прибыль предприятий.

Законопроект об изменении в Налоговом Кодексе Украины тоже должен принести бюджету несколько миллиардов гривен, до 5 и больше. То же касается других проектов, связанных с улучшением администрирования и пересмотром ставок:

увеличение сборов экологического характера;
налог на добавленную стоимость с акцизов и товаров, введённых на таможенную территорию государства;
акцизный налог с табачных изделий. Он тоже становится источником для такого направления, как социальные выплаты в бюджете Украины.

Новый проект предусматривает увеличение расходной части, связанной с решением насущных вопросов, которые стали особенно актуальными для страны.

Последние годы сделали следующие направления для представителей Правительства особенно интересными и актуальными:

субсидии населению за жилищно-коммунальные услуги;
дороги;
пенсионное обеспечение;
образовательные услуги;
здравоохранение;
безопасность и оборона.

1. Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку держави.

2. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей, міст Києва та Севастополя.

3. Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, районних бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування на території Автономної Республіки Крим.

4. Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, районних бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування на території цієї області.

1. Класифікація фінансування бюджету містить джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті профіциту бюджету. Витрати на погашення боргу належать до складу фінансування бюджету.

1. Затвердження бюджету з дефіцитом дозволяється у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування бюджету з урахуванням особливостей, визначених статтею 72 цього Кодексу.

Визначений Бюджетною декларацією показник дефіциту державного бюджету на кожен рік середньострокового періоду не може перевищувати 3 відсотки прогнозного номінального обсягу валового внутрішнього продукту України на відповідний рік.

(норми абзацу другого частини першої статті 14 тимчасово не застосовуються з 18.04.2020 р. до 01.01.2021 р. згідно із Законом України від 13.04.2020 р. N 553-IX)

(дію абзацу другого частини першої статті 14 зупинено на 2021 рік згідно із Законом України від 15.12.2020 р. N 1082-IX)

Граничний обсяг дефіциту державного бюджету, визначений законом про Державний бюджет України, не може перевищувати визначений Бюджетною декларацією показник дефіциту державного бюджету на відповідний бюджетний період.

(норми абзацу третього частини першої статті 14 тимчасово не застосовуються з 18.04.2020 р. до 01.01.2021 р. згідно із Законом України від 13.04.2020 р. N 553-IX)

(дію абзацу третього частини першої статті 14 зупинено на 2021 рік згідно із Законом України від 15.12.2020 р. N 1082-IX)

2. Профіцит бюджету затверджується з метою погашення боргу, забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів та придбання цінних паперів з урахуванням особливостей, визначених статтею 72 цього Кодексу.

3. Оборотний залишок бюджетних коштів — частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка утворюється для покриття тимчасових касових розривів.

Оборотний залишок бюджетних коштів встановлюється у розмірі не більше 2 відсотків планових видатків загального фонду бюджету і затверджується у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

На кінець бюджетного періоду оборотний залишок бюджетних коштів має бути збережений у встановленому розмірі.

4. Перевищення залишку коштів загального фонду бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду становить вільний залишок бюджетних коштів, який використовується на здійснення витрат бюджету згідно із законом про Державний бюджет України та/або змінами до нього (змінами до рішення про місцевий бюджет).

(Із доповненнями, внесеними згідно із
Законом України від 06.12.2018 р. N 2646-VIII)

1. Стадіями бюджетного процесу визнаються:

1) складання та розгляд Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) і прийняття рішення щодо них;

2) складання проектів бюджетів;

3) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

4) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

5) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

2. На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

1. Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування.

3. Резервний фонд бюджету не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.

(норми частини третьої статті 24 тимчасово не застосовуються з 18.04.2020 р. до 01.01.2021 р. згідно із Законом України від 13.04.2020 р. N 553-IX)

4. Кабінет Міністрів України (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних місцевих рад) щомісячно звітують перед Верховною Радою України (Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідною місцевою радою) про витрачання коштів резервного фонду відповідного бюджету.

1. Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

(норми частини першої статті 25 тимчасово не застосовуються з 18.04.2020 р. до 01.01.2021 р. згідно із Законом України від 13.04.2020 р. N 553-IX)

Рада внесла изменения в Бюджетный кодекс для принятия бюджета на 2021 год

Последняя правительственная информация показала, что обновленный проект макропрогноза будет представлен уже в марте этого года. В этот же период Министерство социальной политики должно предоставить данные о предполагаемом показатель минимальной зарплаты, прожиточного минимума и должностных окладов.

Бюджетная Декларация на 2021-2023 годы должна быть утверждена в июне, рассмотрена до 15 Июля. Государственный бюджет на 2021 год должен быть подан на рассмотрение КМУ до 8 сентября этого года.

Подготовительные этапы карты бюджетного процесса в 2020 году представлены следующими:

до 17.01.2020 – подготовка целей, необходимых для реализации целей бюджетной программы;
к 14.02.2020 – получение информации, необходимой для формирования Бюджетной декларации;
до 02.03.2020 – получение от Минэкономики, НБУ и Минсоцполитики макропрогнозних данных;
до 01.04.2020 – доведение до Совета национальной безопасности объемов расходов и кредитов, необходимых на обеспечение национальной безопасности в 2021 году;
до 15.04.2020 – получение уточненной макропрогнозної части от Минэкономики, НБУ и Минсоцполитики;
к 24.04.2020 -проведение совещаний с целью согласования показателей и положений бюджетной декларации;
до 15.05.2020 – подача КМУ на рассмотрение государственного бюджета на 2021 год;
к 03.06.2020 – согласование КМУ Бюджетной декларации на 2021-2023 годы, представление его на рассмотрение ВРУ;
до 15.07.2020 – рассмотрение проблемных вопросов Бюджетной декларации;
до 22.06.2020 – получение от Минэкономики информации о распределении государственных капитальных вложений, необходимых для реализации государственных инвестиционных проектов;
до 27.07.2020 – доведение предельных показателей расходов;
до 10.08.2020 – получение бюджетных запросов от соответствующих организаций;
к 28.08.2020 – проведение совещаний по согласованию конечных показателей Государственного бюджета;
к 08.09.2020 – представление проекта бюджета на рассмотрение КМУ;
до 15.09.2020 – подача проекта с полным пакетом документов на рассмотрение ВРУ, утверждения госбюджета на 2021 год.

Интересно! Первое решение о начале разработки трехлетней Бюджетной Декларации было запланировано начать с января 2020 года.

ВВП – указанный показатель должен был показать рост не более 3,6%;
инфляция – не более 6,5%;
рост цен производителей – повышение составит 7,2%;
курс гривны – 30,5 грн. за 1 доллар;
уровень безработицы – 8,9%;
дефицит госбюджета – 2,2%;
максимальный показатель госдолга – 56% от ВВП;
максимальный предел госгарантий – 3% от доходов бюджета.

ВВП – не более 4,0%;
инфляция – не более 5,0%;
курс гривны – 31,40 грн. за 1 доллар;
уровень безработицы – 8,5%;
дефицит госбюджета – 2,0%.

ожидаемое ВВП составит 6,3%
уровень инфляции – не более 6,3%;
курс гривны – 31,8 грн. за 1 доллар;

Прогнозные макроэкономические показатели за 2020-2021 год является предварительным. Изменения можно отслеживать с помощью посещения официального сайта Управления статистики.

Анализ полученной информации поможет понять насколько основные направления бюджетной политики соответствуют действительности и являются целесообразными в условиях современного времени.

Анализируя обновленные макроэкономические показатели можно прийти к выводу, что существуют 2 прогнозы сценария: оптимистический и консервативный.

Первый говорит о том, что предварительный показатель ВВП в этом году составит не более 4,8%, в 2021 году – 5,5%, в 2020 году – 6,5%. Прогноз курса гривны к доллару также станет выгодным: в 2020 году – 24,8 грн., 2021 – 23,9 грн., 2022 – 24,2 грн. Консерванты уверены, что в этом году ВВП составит не более 3,7%, а курс доллара будет колебаться в пределах 27 грн.

Купить
Продать

Наличный
НБУ

Доходная часть бюджета утверждена в размере 1,092 трлн гривен. Это на 21 млрд больше, чем планировалась изначально. Ко второму чтению Кабмин увеличил показатели по доходам и снизил расходную часть, чтобы таким образом уменьшить дефицит бюджета (с 6% до 5,5%).

Более-менее приемлемая цифра по бюджетному дефициту — это условие МВФ, который пока тянет с выделением Украине кредитного транша.

За счет чего предлагается увеличить доходы?

Среднегодовой курс доллара на следующий год в бюджете не меняли — и в первой версии, и ко второму чтению, и в принятом варианте он зафиксирован на уране 29,1 гривен за доллар.

Но, как говорит Виктор Скаршевский, тут могут быть сюрпризы.

После повышения доходности по ОВГЗ (д 11-11,5% годовых) на украинские бумаги вновь обратили внимание нерезиденты. И начали скупать облигации. Только за последнюю неделю их портфель вырос на 2,4 млрд гривен, — говорит Скаршевский.

Расходы в бюджете-2021 зафиксированы на уровне 1,328 трлн гривен, что почти на 3 млрд меньше, чем было в проекте к первому чтению.

Кабмин проигнорировал рекомендации Рады рассмотреть возможность повышения прожиточного минимума до реальных цифр (прядка 4,5 тысяч для трудоспособных лиц). Показатели прожиточного минимума оставили неизменными (2,2 тысячи гривен).

Но при этом прожиточный минимум, на основании которого считают зарплаты прокурорам, наоборот, увеличили — с 1 тысячи гривен в первом варианте до 1,6 тысяч во втором. За счет этого финансирование прокуратуры вырастет с 2021 году на 2 млрд гривен (до 11 млрд).

По Пенсионному фонду дефицит будет покрыт из госбюджета на сумму 195,3 млрд.

Как отмечает Пендзин, поступления единого соцвзноса растут меньше, чем рассчитывают власти. В итоге ПФ приходится залазить в долги перед Госказначейством, которые непонятно чем погашать.

«В этом году из госбюджета компенсируют дефицит ПФ на уровне 202 млрд. При этом все равно не хватает. Дополнительный долг пенсионного фонда перед Госказначейством уже вырос до 17 млрд. То есть в общем на пенсии не хватает порядка 220 млрд. А в следующем году Фонду хотят дать всего 195 млрд. Непонятно, как при этом будут платить проиндексированные пенсии», — удивляется Скаршевский.

То есть если план по сбору ЕСВ сорвут, то по пенсионной системе в Украине может быть серьезный кризис — государству придется срочно принимать изменения в бюджет и искать деньги на пенсии (тем более что предусмотрено несколько этапов повышения пенсий).

Изначально никакого коронавирусного фонда в бюджете-2021 не планировалось. Но буквально накануне голосования, 14 декабря, профильный комитет рекомендовал предусмотреть в специальном фонде бюджета некий фонд «на вакцинацию и доплаты медикам».

Источником его наполнения должен стать «Нафтогаз», а также некие средства, полученные от перевыполнения бюджетных программ (если такие будут).

В фонд предлагается направить 75 млрд гривен от «Нафтогаза», которые не были запланированы ранее. Напомним: не так давно именно такую сумму финансовых нарушений со стороны НАКа выявила Госаудитслужба. Якобы в 2018-2019 году «Нафтогаз» не доплатил дивиденды в бюджет.

И теперь эти деньги попросят вернуть и за их счет доплачивать медикам и вакцинировать украинцев от коронавируса (так как, по словам нардепа Ольги Стефанишиной, на вакцину запланировали вшестеро меньше средств, чем реально понадобится).

На программу «Большое строительство» в бюджете-2021 запланировано 89,5 млрд гривен. Это не считая 2,5 млрд на аэропорты, которые появились в проекте ко второму чтению.

Финансирование больше, чем изначально выделялось на 2020 год (69,7 млрд). Но в этом году за счет коронавирусного фонда общая смета на стройку перевалила за 100 млрд.

И еще непонятно, как будет в 2021 году. Вполне возможно, что дорожникам добавят денег из того же фонда.

Тем более, как заявил глава Минфина Сергея Марченко, презентуя бюджет в Раде, правительство будет делать ставку на капитальные инвестиции, за счет которых собираются выводить страну из кризиса.

Прогнозные данные Минсоцполитики подтвердили изменение прожиточного минимума, средней зарплаты и минималки. Как и предыдущие годы показатели будут расти.

Причина роста заключается в увеличении стоимости социально-значимых продуктов и услуг. Введение карантина из-за коронавирусной инфекции ухудшило ситуацию, поэтому, какими будут показатели, станет известно ближе к концу 2020 года.

На сегодняшний день известно, что утверждение бюджетной декларации на следующую трехлетку состоится не ранее 15 июля. Подготовительный этап и утверждения госбюджета на 2021 год будет происходить следующим образом:

17 января – были рассмотрены цели и задачи Программы на следующий год, отобраны приоритетные вопросы, даны пояснения и дополнения по корректировке документа;
14 февраля – ответственными лицами сформированы вопросы с проблемами, которые требуют экстренного решения с помощью применения бюджетной программы;
2 марта – заинтересованные министерства предоставили макропрогнозні данные, способные повлиять на экономику и другие аспекты жизни граждан;
1 апреля-Совет Безопасности предоставил на рассмотрение объемы расходов и кредитов, необходимые для поддержки министерств в новом периоде;
15 апреля – предоставлена министерствами информация уточнена и проверена ответственными за разработку Бюджетной резолюции лицами;
24 апреля – согласованные даты проведения совещаний и конференций по вопросу окончательного согласования цифр, указанных в бюджете на 2021 год;
15 мая – бюджетная резолюция подается на первый рассмотрение и утверждение КМУ;
3 июня – государственный бюджет согласован, отправляется на рассмотрение ВР Украины;
15 июля – проводится отбор проблемных вопросов, требующих экстренного рассмотрения и вмешательства правительства;
22 июня – конечный срок согласован, производится распределение капитальных вложений, необходимых для реализации государственных инвестиционных проектов;
27 июля – государственный бюджет на 2021 год практически согласован, проводится доведение контрольных показателей расходов;
10 августа – проведение совещаний по согласованию жизненно важных для украинцев показателей;
8 сентября – первое рассмотрение проекта бюджета КМУ;
15 сентября – подача документа с поправками и внесением предложений, рассмотрение и утверждение проекта госбюджета на 2021 год.

Сложные отношения с соседними странами, продолжение военных действий на территории Донбасса, коронавирус эпидемия – проблемы, которые стали главными при разработке бюджета. Эксперты уверены, что развитие экономики возможно по двум сценариям:

оптимистичный внутренний валовой продукт вырастет в сравнении с предыдущим периодом, инфляция останется на прежнем уровнем, безработица уменьшится, восстановление деятельности ранее законсервированных предприятий позволит заявить о себе на зарубежном рынке;
консервативный прогноз – ВВП останется на уровне этого года, курс доллара познает значительный рост, количество безработных увеличится.

Проблемы с наполняемостью бюджета возникли в начале 2021 года. Причиной тому стали неправильно скорректированные в старом бюджете цифры.

Анализ наполняемости государственного бюджета показал нехватку 10 млрд.грн. Премьер-министром было дано задание Минфину заимствовать указанные средства до конца этого года.

Ранее стало известно, что долг Украины перед МВФ достиг критических цифр. Минимизировать его можно с помощью нововведений в законодательстве и вывод из тени недоброкачественных предпринимателей.

Мероприятия, запланированные в 2021 году для малого и среднего предпринимательства, а также предприятий, занимающихся добычей полезных ископаемых.

Изменения в Уголовном процессуальном кодексе также пополнят государственную казну. С полным перечнем законодательных изменений можно ознакомиться на официальных правительственных сайтах.

Работа над Проектом бюджета на 2021 год начата. Цели и направления программы направлены на решение проблем, главными из которых являются: привлечение зарубежных инвесторов, поддержка собственных производителей, инвестирование в государственные программы, повышение уровня благосостояния украинцев. Информация о прожиточном минимуме и минималке станет известной ближе к сентябрю 2021 года.

Доходы госбюджета предусмотрели на уровне 1,092 триллиона гривен.
Расходы составят 1,328 триллиона гривен.
Дефицит бюджета на 2021 год уменьшили с 6% до 5,5% ВВП, что составляет 246,6 миллиарда гривен.

ВВП закладывают на уровне 4,5 триллиона гривен. Рост внутреннего валового продукта ожидается на уровне 4,6%.
Госдолг к ВВП – 64,6%.
Среднемесячная зарплата составит 13,6 тысячи гривен.
А потребительская инфляция достигнет 7,3%.
Среднегодовой курс закладывают на уровне 29,1 гривны за доллар.

Офис Президента – 1266,8 миллиона гривен;
Секретариат Кабмина – 1 123,8 миллиона гривен;
Аппарат Верховной Рады – 2 535,6 миллиона гривен;
Офис генпрокурора – 11 531,6 миллиона гривен;
СБУ – 1 495,9 миллиона гривен;
МВД – 9 830,3 миллиона гривен.
Министерство иностранных дел – 5 389,8 миллиона гривен;
Министерство здравоохранения – 1 591,8 миллиона гривен;
Министерство энергетики – 6 557,6 миллиона гривен;
Министерство защиты окружающей среды и природных ресурсов – 8 728,1 миллиона гривен;
Министерство инфраструктуры – 8 891,2 миллиона гривен;
Министерство молодежи и спорта – 7 269,6 миллиона гривен;
Министерство культуры и информационной политики – 1 252,4 миллиона гривен;
Государственное космическое агентство – 1 122,6 миллиона гривен.
Государственное управление делами – 3 079,9 миллиона гривен;
Министерство образования и науки – 5 084,1 миллиона гривен;
Пенсионный фонд – 1 953,1 миллиона гривен;
Госфонд регионального развития – на 6 212,5 гривен.

Расходы на безопасность и оборону закладывают на уровне 267 миллиардов гривен. Это на 21 миллиард больше плана с изменениями на 2020 год.На зарплаты военным и правоохранителям выделят 131 миллиард. То есть на 8,3 миллиарда гривен больше, чем в прошлом году.
На образование планируют потратить 174 миллиарда гривен. Из этой суммы на доплаты к зарплатам учителям хотят направить 21,2 миллиарда.
Расходы на медицину – 156 миллиардов гривен, что на 27,5 миллиарда больше, чем в предыдущем году. Предполагается увеличение зарплат медиков на 30%. На программу медицинских гарантий планируют потратить 123,4 миллиарда гривен. На борьбу с коронавирусом планируют потратить до 19,5 миллиарда гривен. Из них расходы на вакцинацию закладывают на уровне 2,6 миллиарда гривен.
На социальную защиту населения потратят 324 миллиарда гривен, что на 7,5 миллиарда гривен больше по сравнению с планом 2020 года.

Расходы для Пенсионного фонда – 203,8 миллиарда гривен.

Программа «Большая стройка» (развитие дорожной инфраструктуры) – 150 миллиардов гривен. То есть на 20,7 миллиарда больше, чем было в предыдущем году.
На программу поддержки малого и среднего бизнеса в бюджете закладывают 12 миллиардов гривен. Отдельно:

на реализацию программы портфельных гарантий планируется выделить 10 миллиардов гривен;
на компенсацию процентов по кредитам для микро– и малого предпринимательства – 2 миллиарда гривен.

В бюджете на 2021 год предусмотрели также рост минимальной заработной платы. Ее планируют трижды повысить:

до 6 тысяч гривен с 1 января 2021 года;
до 6,5 тысячи гривен – с 1 июля;

В 2021 году предлагают установить прожиточный минимум на одного человека в расчете на месяц

с 1 января 2021 года в размере 2 189 гривен;
с 1 июля – 2 294 гривны;
с 1 декабря – 2 393 гривны.

Для основных социальных и демографических групп населения:

детей в возрасте до 6 лет:
с 1 января 2021 года — 1 921 гривна,
с 1 июля 2 013 гривен, с 1 декабря — 2 100 гривен;

детей в возрасте от 6 до 18 лет:
с 1 января 2021 года – 2 395 гривен,
с 1 июля — 2 510 гривен, с 1 декабря — 2 618 гривен;

трудоспособных лиц:
с 1 января 2021 года — 2 270 гривны,
с 1 июля – 2 379 гривен,
с 1 декабря — 2 481 гривна;

лиц, утративших трудоспособность:
с 1 января 2021 года – 1 769 гривен,
с 1 июля — 1 854 гривен,
с 1 декабря — 1 934 гривен.

Заметим, что прожиточный минимум еще может вырасти. Все предложения по этому поводу приняли частично, но не уточнили окончательные цифры.

Финансовая поддержка регионов – 9,4 миллиарда гривен, что дополнительные 4,5 миллиарда к плану 2020 года.
Расходы на культуру – 7,5 миллиона гривен.
Расходы на спорт – 7,4 миллиарда гривен.
На поддержку угольной отрасли – 4,5 миллиарда гривен.
На поддержку аграриев – 4,2 миллиарда гривен.
Цифровизация отраслей экономики – 2,9 миллиарда гривен.
Закупка 100 пассажирских вагонов для железной дороги – 3,3 миллиарда гривен.

Стаття 1. Відносини, що регулюються Бюджетним кодексом України

1. Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.07.2011 р. N 3614-VI)

Стаття 2. Визначення основних термінів

Стаття 5. Структура бюджетної системи України

1. Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

2. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

3. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

(частина третя статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.02.2015 р. N 176-VIII)

Стаття 6. Зведений бюджет

3. Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим значення.

4. Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області.

5. Зведений бюджет району включає показники районного бюджету, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району.

6. Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. Якщо місту або району у місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району у місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл.

7. Показники бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, включаються до відповідних зведених бюджетів.

(частина сьома статті 6 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII)

Стаття 7. Принципи бюджетної системи України

1. Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:

1) принцип єдності бюджетної системи України – єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

2) принцип збалансованості – повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності – Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;

4) принцип повноти – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

5) принцип обґрунтованості – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності та результативності – при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі – гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидіарності – розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;

9) принцип справедливості і неупередженості – бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

10) принцип публічності та прозорості – інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів.

Стаття 8. Бюджетна класифікація

Стаття 14. Дефіцит та профіцит бюджету, залишок бюджетних коштів

Затвердження бюджету з дефіцитом дозволяється у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування бюджету з урахуванням особливостей, визначених статтею 72 цього Кодексу.
Профіцит бюджету затверджується з метою погашення боргу, забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів та придбання цінних паперів з урахуванням особливостей, визначених статтею 72 цього Кодексу.
Оборотний залишок бюджетних коштів – частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка утворюється для покриття тимчасових касових розривів.

Перевищення залишку коштів загального фонду бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду становить вільний залишок бюджетних коштів, який використовується на здійснення витрат бюджету згідно із законом про Державний бюджет України та/або змінами до нього (змінами до рішення про місцевий бюджет).

Стаття 15. Джерела фінансування бюджету

Джерелами фінансування бюджету є:

1) кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень;

2) кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації) – щодо державного бюджету;

3) повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів;

4) вільний залишок бюджетних коштів з дотриманням умов, визначених цим Кодексом.

Джерелом фінансування бюджету не можуть бути емісійні кошти Національного банку України.
Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині фінансування є:

1) кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів;

2) інші надходження, визначені законом про Державний бюджет України.

(Статтю 15 доповнено частиною третьою
згідно із Законом від 16.10.2012 р. N 5428-VI)

У разі зменшення обсягу джерел фінансування державного бюджету певного типу порівняно з обсягом, визначеним законом про Державний бюджет України, допускається за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, збільшення обсягу джерел фінансування державного бюджету іншого типу з дотриманням граничного обсягу річного дефіциту державного бюджету.

(Статтю 15 доповнено частиною четвертою
згідно із Законом від 16.10.2012 р. N 5428-VI)

Стаття 16. Здійснення державних (місцевих) запозичень та управління державним (місцевим) боргом

Державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про Державний бюджет України (крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 цього Кодексу та абзацом першим частини сьомої цієї статті), з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду (крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 15 цього Кодексу).

(Абзац перший частини першої статті 16
із змінами, внесеними згідно із Законами
від 07.07.2011 р. N 3614-VI,
від 02.10.2012 р. N 5302-VI;
в редакції Закону від 16.10.2012 р. N 5428-VI)

Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень належить державі в особі члена Кабінету Міністрів України, відповідального за формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики, або особи, яка виконує його обов’язки (далі – Міністр фінансів України), за дорученням Кабінету Міністрів України.

(абзац другий частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 07.07.2011 р. N 3614-VI,
від 16.10.2012 р. N 5463-VI, від 10.02.2015 р. N 176-VIII)

Кабінет Міністрів України визначає умови здійснення державних запозичень, у тому числі вид, валюту, строк та відсоткову ставку державного запозичення.

У разі зменшення обсягу коштів від державних внутрішніх (зовнішніх) запозичень порівняно з обсягом, визначеним законом про Державний бюджет України, у зв’язку з погіршенням умов таких запозичень та/або кон’юнктури фінансового ринку допускається збільшення обсягу коштів від державних зовнішніх (внутрішніх) запозичень з дотриманням граничного обсягу державного боргу.

(Абзац четвертий частини першої статті 16 із змінами,
внесеними згідно із Законом від 12.01.2012 р. N 4318-VІ)

У разі зменшення (збільшення) обсягу платежів з погашення державного боргу у зв’язку з поліпшенням (погіршенням) умов на фінансовому ринку порівняно з обсягом, визначеним законом про Державний бюджет України, допускається зменшення (збільшення) обсягу державних запозичень з дотриманням визначеного законом про Державний бюджет України обсягу фінансування державного бюджету за борговими операціями.

Закон про бюджет Украины на 2021 год

Стаття 19. Стадії та учасники бюджетного процесу

Стадіями бюджетного процесу визнаються:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.
Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов’язками з управління бюджетними коштами).

Стаття 20. Застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі

У бюджетному процесі програмно-цільовий метод застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів (за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради).
Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.
Бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п’ятої статті 22 цього Кодексу.
Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.

Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Результативні показники бюджетної програми використовуються для оцінки ефективності бюджетної програми і включають кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми. Такі показники мають підтверджуватися офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.

Перелік результативних показників щодо кожної бюджетної програми розробляється головними розпорядниками бюджетних коштів згідно з нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України.

На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів. Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється на підставі аналізу результативних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься у бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів та звітах про виконання паспортів бюджетних програм. Організаційно-методологічні засади оцінки ефективності бюджетних програм визначаються Міністерством фінансів України.

Результати оцінки ефективності бюджетних програм, у тому числі висновки органів виконавчої влади, уповноважених на здійснення фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства, є підставою для прийняття рішень про внесення в установленому порядку змін до бюджетних призначень поточного бюджетного періоду, відповідних пропозицій до проекту бюджету на плановий бюджетний період та до прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, включаючи зупинення реалізації відповідних бюджетних програм.

За бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені Кабінетом Міністрів України. За рішенням Кабінету Міністрів України порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Порядки використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України, затверджуються протягом 30 днів з дня набрання ним чинності.

Якщо реалізація бюджетної програми продовжується у наступних бюджетних періодах, дія порядку використання бюджетних коштів за такою бюджетною програмою (з урахуванням змін до цього порядку, внесених у разі необхідності) продовжується до завершення її реалізації.

Стаття 32. Організаційні засади складання проекту Державного бюджету України

1. Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України.

2. Міністерство фінансів України відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення проекту Державного бюджету України та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.

3. Міністерство фінансів України на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди та аналізу виконання бюджету у попередніх та поточному бюджетних періодах визначає загальний рівень доходів, видатків і кредитування бюджету (включаючи загальний обсяг державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів) та дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання проекту Державного бюджету України та індикативних прогнозних показників Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.

(частина третя статті 32 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 07.04.2015 р. N 288-VIII)

4. Планові та прогнозні на наступні за плановим два бюджетні періоди обсяги державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів визначаються з урахуванням:

необхідності продовження (завершення) реалізації розпочатих державних інвестиційних проектів відповідно до планів їх реалізації та визначених строків введення в експлуатацію основних засобів;

необхідності передбачення державних капітальних вкладень на підготовку та початок реалізації нових державних інвестиційних проектів;

витрат державного бюджету на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів, здійснених у попередніх двох бюджетних періодах і запланованих на поточний бюджетний період;

основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди.

Міністерство фінансів України до 15 травня року, що передує плановому, доводить до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, плановий та прогнозні на наступні за плановим два бюджетні періоди загальні обсяги державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів (крім тих, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, а також із коштів державного фонду регіонального розвитку) для підготовки за участю Комітету Верховної Ради України з питань бюджету у тритижневий строк пропозицій щодо розподілу таких державних капітальних вкладень між головними розпорядниками бюджетних коштів за результатами відбору державних інвестиційних проектів.

Відбір державних інвестиційних проектів (крім тих, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, а також із коштів державного фонду регіонального розвитку) здійснюється Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Міжвідомча комісія з питань державних інвестиційних проектів є колегіальним органом, положення і склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. До складу Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів входять члени Кабінету Міністрів України, члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії), представники центральних органів виконавчої влади та інших державних органів.

Розподіл державних капітальних вкладень для реалізації нових державних інвестиційних проектів здійснюється за умови, що в межах загального обсягу державних капітальних вкладень на плановий бюджетний період не менше 70 відсотків спрямовуватиметься на продовження (завершення) реалізації розпочатих державних інвестиційних проектів відповідно до планів їх реалізації та строків введення в експлуатацію основних засобів.

Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів включаються до проекту закону про Державний бюджет України за результатами такого розподілу.

(статтю 32 доповнено частиною четвертою згідно із
Законом України від 07.04.2015 р. N 288-VIII)

Стаття 33. Визначення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період

(Назва статті 33 із змінами, внесеними згідно
із Законом від 17.05.2012 р. N 4731-VI)

1. Міністерство фінансів України спільно з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє відповідно до визначених у щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України пріоритетів бюджетної політики проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період та до 20 березня року, що передує плановому, подає його на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Стаття 39. Розгляд та затвердження Державного бюджету України

1. Розгляд та затвердження Державного бюджету України відбувається у Верховній Раді України за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України.

2. Протягом трьох днів з дня прийняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України Кабінет Міністрів України подає Президенту України обґрунтування і розрахунки щодо бюджетних показників такого закону, змінених порівняно з проектом закону про Державний бюджет України, поданим Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України на розгляд у першому читанні.

3. Якщо Президент України повернув до Верховної Ради України для повторного розгляду закон про Державний бюджет України із вмотивованими і сформульованими пропозиціями, які передбачають зміни бюджетних показників, Кабінет Міністрів України у тижневий строк подає Верховній Раді України зміни до показників, зазначених у текстових статтях такого закону, та оновлені додатки до нього відповідно до пропозицій Президента України.

Стаття 40. Предмет регулювання закону про Державний бюджет України

1. Законом про Державний бюджет України визначаються:

1) загальні суми доходів, видатків та кредитування державного бюджету (з розподілом на загальний та спеціальний фонди);

(пункт 1 частини першої статті 40 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.02.2015 р. N 176-VIII)

2) граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) державного бюджету у відповідному бюджетному періоді державного і гарантованого державою боргу на кінець відповідного бюджетного періоду, граничний обсяг і напрями надання державних гарантій, а також повноваження щодо цих гарантій відповідно до статті 17 цього Кодексу;

(Пункт 2 частини першої статті 40 із змінами, внесеними згідно із
Законами від 12.01.2012 р. N 4318-VІ,
від 28.12.2014 р. N 79-VIII)

3) доходи державного бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до закону);

4) фінансування державного бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до закону);

5) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією з обов’язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку, включаючи розподіл видатків на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями (у додатках до закону);

6) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів (у додатках до закону);

7) розмір оборотного залишку коштів державного бюджету;

8) розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період;

9) розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період;

10) перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, із зазначенням кредиторів, загальних обсягів кредитів (позик) та обсягів їх залучення у відповідному бюджетному періоді в розрізі бюджетних програм (у додатку до закону);

11) додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

2. У законі про Державний бюджет України видатки та кредитування за головними розпорядниками коштів державного бюджету мають бути деталізовані за програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету, за групами функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету та окремими категоріями економічної класифікації видатків бюджету і класифікації кредитування бюджету.

Стаття 41. Особливості формування надходжень бюджету та здійснення витрат бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України

1. Якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету України відповідно до таких вимог:

1) витрати Державного бюджету України можуть здійснюватися лише на бюджетні програми, бюджетні призначення щодо яких встановлені законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України, за якими повністю зберігаються цільові обмеження;

2) щомісячні бюджетні асигнування загального фонду Державного бюджету України сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період (крім випадків, передбачених частиною шостою статті 16 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу, а також пунктами 4 і 5 частини другої цієї статті).

Сельхозставка. Самым громким нововведением во взимании НДС в начале 2021 года должно стать введение Законом на основе законопроекта от 15.06.2020 г. № 3656 отдельной уменьшенной ставки НДС в размере 14 %.

Обращаем внимание! Этот законопроект уже принят ВРУ. В то же время сейчас в ВРУ зарегистрированы три постановления, которыми предлагается его отменить. Пока эти постановления не будут отменены, закон не вступит в силу. А как сказано в самом законопроекте, его нормы начинают действовать с первого числа месяца, следующего за месяцем опубликования. Поэтому если эти постановления будут отменены в январе 2021 года и закон обнародуют в январе, то ставка 14 % начнет действовать с 01.02.2021 г.

Рада одобрила изменения в Бюджетный кодекс

Юридические компании
Юристы Киева
Адвокаты Украины
Нотариусы Украины
Государственные нотариусы
Частные нотариусы

Глава 11. Поступления и затраты местных бюджетов
Глава 12. Составление, рассмотрение, утверждение, выполнение и отчетность местных бюджетов.

Раздел 4. Межбюджетные отношения (ст. 81-108)

Глава 13. Общие положения
Глава 14. Разграничение затрат между бюджетами
Глава 15. Расчет затрат, учитываемых при определении объемов межбюджетных трансфертов
Глава 16. Межбюджетные трансферты

Раздел 5. Контроль за соблюдением бюджетного законодательства и ответственность за нарушения бюджетного законодательства (ст. 109-125)

Глава 17. Контроль за соблюдением бюджетного законодательства
Глава 18. Ответственность и меры влияния за совершенные нарушения бюджетного законодательства

Раздел 6. Заключительные и переходные положения

Бюджетный кодекс РФ
Бюджетный кодекс РФ Глава 1
Бюджетный кодекс РФ Глава 2
Бюджетный кодекс РФ Глава 3
Бюджетный кодекс РФ Глава 4
Бюджетный кодекс РФ Глава 5
Бюджетный кодекс РФ Глава 6
Бюджетный кодекс РФ Глава 7
Бюджетный кодекс РФ Глава 8
Бюджетный кодекс РФ Глава 9
Бюджетный кодекс РФ Глава 10
Бюджетный кодекс РФ Глава 11
Бюджетный кодекс РФ Глава 13
Бюджетный кодекс РФ Глава 13.2
Бюджетный кодекс РФ Глава 14
Бюджетный кодекс РФ Глава 15
Бюджетный кодекс РФ Глава 16
Бюджетный кодекс РФ Глава 17
Бюджетный кодекс РФ Глава 18
Бюджетный кодекс РФ Глава 19
Бюджетный кодекс РФ Глава 19.1
Бюджетный кодекс РФ Глава 20
Бюджетный кодекс РФ Глава 21
Бюджетный кодекс РФ Глава 22
Бюджетный кодекс РФ Глава 23
Бюджетный кодекс РФ Глава 24
Бюджетный кодекс РФ Глава 24.1
Бюджетный кодекс РФ Глава 25.1
Бюджетный кодекс РФ Глава 25.2
Бюджетный кодекс РФ Глава 26
Бюджетный кодекс РФ Глава 28
Бюджетный кодекс РФ Часть 5
Бюджетный кодекс РФ скачать

АПК РФ

Бюджетный кодекс РФ

Водный кодекс РФ

Воздушный кодекс РФ

Градостроительный кодекс РФ

Гражданский кодекс РФ

ГПК РФ

Жилищный кодекс РФ

Земельный кодекс РФ

КоАП РФ

Лесной кодекс РФ

Налоговый кодекс РФ

Семейный кодекс РФ

Таможенный кодекс ЕАЭС

Трудовой кодекс РФ

Уголовный кодекс РФ

Конституция РФ

44-ФЗ

Об ипотеке

О приватизации

Бюджетный кодекс Российской Федерации принят Государственной Думой 17 июля 1998 года, одобрен Советом Федерации 17 июля 1998 года.

Бюджетный кодекс РФ устанавливает общие принципы бюджетного законодательства РФ, организации и функционирования бюджетной системы РФ, правовое положение субъектов бюджетных правоотношений, определяет основы бюджетного процесса и межбюджетных отношений в РФ, основания и виды ответственности за нарушение бюджетного законодательства РФ.

С помощью бюджетного кодекса РФ можно урегулировать следующие отношения:

Отношения, которые возникают в процессе формирования доходов и осуществления расходов бюджетов бюджетной системы РФ;
Отношения, которые возникают в процессе составления и рассмотрения различных проектов бюджетов бюджетной системы РФ, утверждение и исполнение бюджетов, а так же контроль за их исполнением, осуществления бюджетного учета, составления, рассмотрения и утверждения бюджетной отчетности, то есть процессуальные бюджетные правоотношения.

К субъектам бюджетного правоотношения относятся такие участники как:

Страна Россия, субъекты РФ, Российская Федерация в целом; субъекты РФ; муниципальные образования; закрытые административно-территориальные образования;
органы государственной власти и местного самоуправления;
кредитные организации;
государственные и муниципальные унитарные предприятия, также иные хозяйствующие субъекты;
физические лица